Перший – існування наукового знання не у вигляді нерозчленованої субстанції, а у формі окремих взаємопідтримувальних систем знання про різні аспекти відповідних предметних галузей окремих наук. Другий – породження сучасного нового наукового знання на базі вже наявних його систем. Третій – їхні постійні трансформації та вдосконалення в результаті розв’язання з їхньою допомогою нетривіальних як внутрішніх, так і зовнішніх, переважно емпіричних/експериментальних проблем дослідження гаи орг уа відповідних предметних галузей. Для відповіді на поставлене в заголовку статті запитання, науку варто розглядати тільки як складний соціальний інститут продукування нового знання про будь-які уявні/ідеальні та матеріальні реалії. Відсутність або імітація цього процесу перетворює науку з пізнавального інструменту, який постійно вдосконалюється науковцями, на впорядковане сховище незаперечних істин, вартих шкільного та університетського вивчення в ранзі пропедевтики інших наук.
За допомогою цих міркувань теоретики обґрунтовували головне положення своєї теорії – положення про те, що пролетаріат повинен відігравати провідну роль у суспільстві і має право добитись керівного становища у суспільному житті революційним шляхом. Визначення сенсу життя – двоєдиний процес. По-перше, людина встановлює, ким вона хоче бути, що хоче робити в житті, й одночасно шукає у глибинах своєї особистості, ким вона є, у чому її суть, для чого вона народилась на світ. У результаті вона доходить висновку, що хоче робити в житті саме те, для чого вона народилась, тобто реалізувати глибинну суть своєї особистості. Рухаючись двома шляхами, людина приходить до єдиного висновку щодо сенсу свого життя.
Що Таке Астрологія – Наука Чи Шарлатанство
Нині наука вже стала безпосередньою продуктивною силою, має місце безпосередня матеріалізація інтелекту. Інакше кажучи, якщо раніше між часом здійснення нового відкриття і часом його застосування у сфері виробництва був великий інтервал, то нині його практично нема. Сьогодні основну додаткову вартість у світі дає інтелект, виробництво є високотехнологічним.
Філософія орієнтується, насамперед, на інтелект людини, її розум. Головна цінність науки – істина, в філософї істині приділяється першочергова увага. Головна ідея вітчизняної філософії як підґрунтя сучасної національної політичної ідеології – ідея гармонії.
У філософії — замикання особи (одиничного) на себе, домінування етико-релігійної проблематики. Наука – це систематичне знання, що потребує доказів і перевірки, складається з положень, які утворюють систему, реалізується принцип доведеності в науці, висновки науки мають проходити практичну перевірку, філософії притаманні всі ці ознаки. Філософи намагаються перевіряти свої висновки фактами. Таким чином людиномірність, тобто принципова увага до сучасної філософії. Це знаходить вияв і в предметі філософії, і в іі відмінності від науки, і у формах та методах філософії.
Що Таке «велесова Книга»?
Опонент віденців і, зокрема, Р. Він виходив з ідеї розроблення наук. Та застосування водночас логіч. Методів, але способи демаркації (відокремлення) наукового від ненаукового базував не на ототожненні наук. Знання, що має бути верифіковане або принаймні емпірично підтверджене (джастифікаціонізм), а на можливості спростування наук. Пірса про схильність людини (і науковця) до помилок (фалібілізм) і про крит.
Будь-яка наука має характерний лише для неї предмет, яким і визначається самостійність, унікальність і особливості тієї чи іншої науки, її відмінність від інших систем знань. Якщо додати до зазначеного вище, що в такому разі предмет науки розуміють як коло питань, які вона вивчає, то таким чином можна отримати узагальнене уявлення про цей підхід. Філософія є результатом розвитку світогляду, пошуку граничних підстав буття світу і людини задля того, щоб дати глибоко обґрунтовану відповідь на питання про відношення людини і світу, тобто на основне питання світогляду. Воно є також основним питанням філософії. Філософія наукиє дисципліною з оцінки наукових критеріїв, дозволяє виносити міркування та висновків на користь науковості, подавати характеристику наукового ступені стосовно будь – якої гіпотези, теорії, будь- якого знання як продукту.
Основні Етапи Розвитку Та Характерні Риси Української Філософської Думки
Борінштейн; начальник управління науки, вищої та професійно-технічної освіти Дніпропетровської облдержадміністрації Л. Декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин, професор О. Варто відзначити, що учасниками конференції стали понад 30 докторів наук. У цій книжці ви дізнаєтеся про давню традицію пізнання світу. Вашим гідом у подорожі звивистою рікою філософії буде іронічний Геракліт. Ви зустрінетеся з впливовими мислителями, які представляють три тисячоліття західної філософської традиції, вникнете в суть основних філософських течій і станете свідком палких суперечок на різноманітні теми.
При поєднанні елементів в цілісну систему її властивості виявляються відмінними від алгебраїчної суми властивостей її компонентів. З цією схожістю філософії і науки пов’язана і їхня розбіжність – принципово різна орієнтованість на це загальне. “Наука “схоплює” загальне як таке, саме по собі, безвідносно до людських інтересів і оцінок – і в цьому плані наука репрезентує, так би мовити, “незацікавлене”, “байдуже” знання. Що ж до філософії, то вона обов’язково враховує зацікавленість людини в результатах пізнавальних зусиль, пізнає загальне не просто як єдність дійсного та можливого, але й як бажане (чи небажане), не тільки суще, але й належне.
За переказами, він був неписьменний, не залишив написаних творів. Про його погляди можна дізнатись з творів Платона, в яких Сократ виведений як один з учасників філософської дискусії. Будучи учнем софістів, він не без їх впливу проголосив вищою мудрістю пізнання самого себе, а мудрість — найвищою доброчесністю людини.